Андрій Баришполець про шахові пригоди в Індії

Автор Taya
Випускник Києво-Могилянської академії, 24-річний економіст та гросмейстер, Андрій Баришполець відгукнувся на пропозицію розповісти про свої пригоди в далекій Індії, країні прянощів.

Питання в першу чергу стосувалися Parsvnath Delhi International Grandmasters Tournament, перемогу в якому Андрій здобув у січні цього року.


 
Андрію, вітаю з перемогою! Розкажи, будь ласка, детальніше про турнір. Хто ще з українських шахістів брав участь?
 
Дякую! Це був досить великий опен-турнір, в я кому брало участь 180 гравців, в тому числі 22 гросмейстери. Більшість гравців, звісно, складали індуси, розбавлені приблизно 30-ма запрошеними іноземцями з різних куточків світу. Були гравці з Перу, В’єтнаму, ПАР, Шрі-Ланки, Непалу, але головна боротьба за призові місця розгорнулася між європейцями. Україна була представлена чотирма шахістами: міжнародними гросмейстерами Валерієм Нєвєровим, Ельдаром Гасановим, міжнародним майстром серед жінок Іриною Андренко та мною. В Індії неодноразово грали багато вітчизняних гросмейстерів. Безпосередньо перед поїздкою мене консультували Олександр Арещенко, Михайло Олексієнко та Мартин Кравців, які багато разів грали в індійських турнірах. Їхні поради та розповіді морально налаштували мене на непростий індійський колорит.
 
Який момент під час турніру був психологічно найтяжчим для тебе і чому?
 
Це був мій третій турнір за місяць, безпосередньо перед турніром у Делі я зіграв у Аль-Аїні (ОАЕ) та Ченнаї. Перші два турніри виявилися для мене дуже невдалими. Але мені вдалося психологічно перелаштуватися, я грав спокійно і намагався концентруватися виключно на грі, усвідомлюючи, що точно не зіграю гірше, ніж в попередніх турнірах. Також мені допоміг досвід гри з індусами у Ченнаї. Попри низькі рейтинги вони грають дуже сильно та чіпко. Щоб отримати ціле очко в партії з індусом треба не втрачати концентрації впродовж усієї партії! І неважливо хто сидить перед тобою: маленька дівчинка чи середніх років любитель, який прийшов пограти після роботи, будь певен, що малою кров’ю перемоги не отримаєш.
 
Попов та Давід складали сильну конкуренцію? Хто були твоїми головними конкурентами у боротьбі за перше місце?
 
Попов і Давід дуже досвідчені та сильні гросмейстери. Попов напередодні виграв турнір у Ченнаї, не зазнавши жодної поразки. У Делі він стартував дуже невдало, програвши в 1-му турі білими індусу з рейтингом 2150, що ще раз доводить, що дуже небезпечно недооцінювати «індуський» стиль гри, але серією виграшів швидко включився у боротьбу за лідерство. Альберто Давід грав турнір нерівно, але підсумкові три перемоги дали йому змогу розділити 1-3 місця. Також варто відмітити  виступ росіянина Михайла Можарова, який демонстрував сильну гру протягом всього турніру і одноосібно лідирував перед останнім туром. У надзвичайно драматичній партії останнього туру проти Давіда він не втримав нічийний ендшпіль. Саме ця перемога італійця дозволила мені посісти 1-ше місце у турнірі.
 
Чи виникали якісь комічні, непередбачувані ситуації під час перебування в Індії?
 
Для європейця Індія сама по собі є країною дуже екзотичною та цікавою. Впродовж всього перебування на змаганнях було чимало дивовижних ситуацій. Старші колеги та завсідники індійських турнірів багато розказували нам про місцевих мавп, на яких можна натрапити просто на вулиці. Але всі наші намагання побачити хоча б одну були безуспішними. Моєму здивуванню не було меж, коли на початку останнього туру біля входу в ігрову залу учасників зустрічала сіра мавпа, яка сиділа на сходах і діловито їла банани.           
 
Делі – місто, що приваблює туристів з усього світу. У тебе була можливість насолодитись атмосферою міста, відвідати храми, базари чи весь вільний час займала підготовка до ігор?
 
Зазвичай на турнірах не лишається часу на дозвілля та туризм. Турніри в Делі та Ченнаї не стали для мене винятком. Між турнірами було декілька днів перерви, за які вдалося побувати в індуїстському храмі та Ченнайських базарах. Більш досвідчені колеги-«індуси» Валерій Нєвєров та Ельдар Гасанов витратили ці дні на подорож до Тадж-Махалу. А в Делі місто ми бачили лише з вікна машини, якою організатори нас возили до ігрового залу.

       
                                                        Випускник Києво-Могилянської академії

Після перемоги у турнірі з’явились запрошення, пропозиції?
 
На жаль, я ще не вийшов на той рівень, щоб регулярно отримувати персональні пропозиції участі у змаганнях. Зазвичай організатори турнірів, таких як у Делі, в положенні змагань зазначають умови прийому та вимоги до рейтингу та звання шахіста, який претендує на запрошення. Кількість місць для запрошених гравців обмежена, тому щастить тим, хто раніше домовиться з організаторами.
 
У яких турнірах плануєш брати участь у найближчому майбутньому?
 
Наступним турніром для мене стане коловий гросмейстерський турнір - меморіал Володимира Набокова, який проходитиме наприкінці квітня в Києві. Це один з небагатьох турнірів як в Києві, так і у всій Україні, який «тримається на плаву». Цього року він проходитиме у дванадцяте.
 
Для когось шахи це спосіб відпочинку, для когось – засіб зняття стресу, комусь допомагає розвинути силу волі, тренувати пам’ять. Що дають шахи особисто тобі?

Чесно кажучи, мені важко однозначно дати відповідь на це питання. Для мене шахи давно вже стали чимось значно більшим, ніж хобі або захоплення. Тому, як би я не визначив місце шахів в своєму житті, мені здається, що їх роль не зможу переоцінити. А найбільше мене в шахах приваблює інтелектуальна боротьба, в першу чергу із самим собою. Також шахи дають мені можливість подорожувати та зустрічатися із цікавими людьми, з якими вже є як мінімум один спільний інтерес – любов до шахів.

Наостанок партія з індійського турніру, прокоментована Андрієм.


Розмовляла Тая Козак 

ХОЧЕТЕ ПІДТРИМАТИ НАШ РЕСУРС? Купуйте шахи за оптовими цінами на Шахи.укр 

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.