Чому в Індії компанії зацікавлені брати на роботу шахістів?

Довкола шахів
Більшість великих державних і приватних компаній Індії наймають на роботу шахістів і фінансово їх запезпечують. Коли в одних країнах така політика рідкість, в Індії - загальновідоме правило. Worldchess.com розповіли про нього в деталях. 
      
Маґнус Карлсен в одязі від G-Star Raw 

Як пам'ятаєте, на Кубку світу в Баку, що проходив у жовтні 2015, Reb Bull припаркували своє авто біля турнірної зали на весь день - щоб підтримати і нагадати людям про
меценатство для Хікару Накамури.

В той час як Маґнус Карлсен носить піджаки із назвами 
своїх спонсорів - у тому числі Nordic Semiconductor, Arctic Securities, Simonsen Vogt Wiig, VG, Parallels - така тенденція є радше винятком з правила. Більшість топових гравців світу мають спонсорів впродовж багатьох років, але саме в Індії це набуло особливої форми - працевлаштування.

Політика працевлаштування спортсменів бере початок ще у далеких 1970-х, коли уряд хотів стимулювати розвиток спорту і дійшов до висновку, що спонсорство з боку корпорації буде ефективним для крикету. Відтак уряд та інші напівурядові організації почали наймати спортсменів, щоб надавати їм фінансову підтримку.

На сьогодні багато топових індійських спортсменів з футболу, хокею, бадмінтону, важкої атлетики, тенісу, баскетболу і волейболу працюють державними службовцями. Відповідно шахісти також користуються перевагами цієї державної політики. Тим, хто вдало виступає на змаганнях університетського та державного рівня, обіцяють постійне працевлаштування у державних компаніях Індії здебільшого на зарплату клерка. Ті ж, хто посіли призові місця на змаганнях національного рівня та добре проявили себе на міжнародній арені чи стали ґросмейстерами або міжнародними майстрами, отримують посаду менеджера. Це мрія індійців середнього класу, адже вона гарантує розкішне життя за рахунок високої зарплати та інших надбавок.


П. Конгювель, міжнародний майстер і колишній чемпіон Індії; зараз шаховий координатор у нафто-газовій корпорації ONGC

"Фінансова допомога від такої роботи є важливою для молодих шахістів Індії, - каже Конгювель. - Молоді та талановиті отримують фінансову підтримку від спортивно-орієнтованих компаній, щоб проявляти себе в шахах ще краще".

Багато підприємств інших галузей наймають на роботу шахістів. Наприклад, банки націоналізовані у 1960-х роках, почали таку практику на початку 1980-х. Можна також влаштуватись на роботу на залізниці (найбільшому в Індії роботодавцеві у приватному та державному секторах), пошті, Індійських авіалініях, нафтових та страхових компаніях і заводах. Хоч в цілому посад є багато, шахісток на роботу особливо не беруть, за винятком найсильніших, наприклад Хампі Конеру. 


Часто на одязі Хампі Конеру можна побачити вишите лого державної корпорації ONGC (Oil and Natural Gas Corporation)                                                                                                                        Фото: chessdailynews.com
                                                                                                                                        

Працевлаштування подібного роду, звісно, не без недоліків. У "нетурнірний" час їм треба ходити на роботу так само, як і всім решта. Але те, чим вони займаються на роботі, залежить від того, наскільки "спортивно спрямованою" є компанія.

Деяким треба працювати весь день і виконувати завдання безпосередньо пов'язані з діяльністю компанії. Можна також отримати складну або стресову роботу - перевіряти квитки на залізниці чи у касах бронювання квитків або ж відповідати на дзвінки в Індійських авіалініях, де зазвичай великий наплив людей. 

В інших компаніях 
поки гравці на роботі, вони можуть зосередитися винятково на шахах або на будь-чому іншому за власним бажанням. Топовим шахістам дозволено майже ніколи не з'являтися в офісах. Таке привілейоване становище може тривати тільки на час участі у турнірах і доти, поки їхніми успіхами задоволені роботодавці. Відповідно до успішності чи робочого досвіду їм виплачують надбавки так само, як і звичайним працівникам.

Особливий статус шахістів і спорстменів може дратувати їхніх колег, які, мабуть, працюють 
більше. Значною мірою ситуація залежить від компанії. Як каже М.В.Прабхакаран, керівник відділу кадрів Kochi Refinery Limited: "Відповідальність підтримувати спорт в нашій країні покладена на корпорації і будь-яка організація добре знає про це. Там можуть бути люди, які, звісно, не орієнтовані на спорт, але вони належать до меншості".

Фінансова допомога шахістам залежить від бюджету кожної фірми зокрема: гравці, які беруть участь у турнірах в Індії можуть отримати добові, оплату за проживання, квитки на поїзд чи літак - на додачу з оплачуваною відпусткою. 


Працівники Integral Coach Factory, які виграли Міжзалізничний чемпіонат. У блакитному: міжнародний майстер Правен Кумар, ґросмайстер Р.Р.Лаксман, міжнародний майстер П.Карсікеян, Т.Я. Суреш, ґросмайстер Діпан Чакараварсі 

Оскільки компанії почали наймати спортсменів і гравців, вони утворили ліги, щоб конкурувати одне проти одного у своїх секторах. Конкуренція у цих лігах доволі серйозна. Наприклад, трофей 
Petroleum Minister вручається компанії, яка виграла максимальну кількість медалей у всіх змаганнях. Ця нагорода вважається досить престижною і головне - відображає успіх компанії.

Саме нафтова індустрія наймає на роботу найкращих шахістів країни. Наприклад, Сашикіран Крішнан та Хампі Конеру занесли трудову книжку в нафто-газову корпорацію ONGC, Пентала Харікнішна у нафтову корпорацію Бхарата 
BPCL

На 
Індійській залізниці працює 65 шахістів, в тому числі 4 ґросмайстри та 20 міжнародних майстрів. Щоб підготуватися, їм дають відпустку за місяць до турніру - розкіш, про яку не можуть подумати навіть збірники перед міжнародними турнірами.


Зрештою, як тільки кар'єра шахіста йде на спад або його продуктивність зменшується, його одразу ж переводять на іншу роботу або позбавляють певних пільг. Компанії, які справді хочуть виграти Petroleum Minister's Trophy, мають велику плинність кадрів, адже постійно набирають нові таланти. У деяких випадках стресовість ситуації надто висока: ґросмайстер Р.Б. Рамеш пішов із міжнародної нафтової компанії (IOC) у віці 32 років, щоб продовжувати свою кар'єру самостійно, оскільки його продуктивністю були незадоволені роботодавці.


Переклала Анастасія Кустовінова
Автор статті Venkatachalam Saravanan
   

            ХОЧЕТЕ ПІДТРИМАТИ НАШ РЕСУРС? Купуйте шахи від 490 грн на Шахи.укр
                                            Стаунтон як у Магнуса Карлсена >>

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.